В Україні триває реформування системи освіти. Інструментом становлення
нової освіти є інноваційна діяльність, яка полягає у внесенні якісно нових
елементів у навчальний процес. Реалізація нових векторів розвитку освіти
потребує використання інноваційних технологій, особливо у роботі з дітьми з
особливими освітніми потребами, творчого пошуку нових або вдосконалених
концепцій, принципів, підходів до освіти, суттєвих змін у змісті, формах і
методах навчання, виховання, управління педагогічним процесом. Інновації в
освітній діяльності з дітьми з особливими освітніми потребами – це використання
нових знань, прийомів, підходів, технологій для отримання результату у вигляді
освітніх послуг, що відрізняються соціальною та ринковою затребуваністю.
Інклюзивна освіта ґрунтується на
принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися в
загальноосвітньому закладі за місцем проживання із забезпеченням усіх необхідних
для цього умов. Важливою умовою переходу до інклюзивної форми освіти, її
успішності є система супроводу і підтримки дітей з особливими потребами, тобто
супровід мультдисциплінарної команди у взаємодії з вчителем та батьками. Окрім
колективних форм навчання широко впроваджується індивідуальне навчання, що є
однією із форм організації навчально-виховного процесу для забезпечення права
дитини на здобуття повної загальної середньої освіти з урахуванням
індивідуальних здібностей та обдарувань, стану здоров’я.
Включення дітей з психофізичними порушеннями у спільноту дітей з типовим
розвитком вимагає подолання бар'єрів, що гальмують процес поступового входження
в соціальне середовище. Для забезпечення інклюзивного навчання у за-кладах
освіти, де навчаються діти з обмеженими можливостями, потрібно створити
відповідні умови, а саме:
• психологічний мікроклімат, сприятливий для навчання дітей з порушеннями
розвитку;
• кадрові ресурси, тобто спеціально підготовлені фахівці для роботи з
дітьми з психофізичними порушеннями, відповідну підготовку варто пройти всім
педагогам, які працюватимуть з дитиною в інклюзивному класі;
• без бар’єрне середовище: пандуси, підйомники, спеціально обладнані
туалети, парти, місця в класі, їдальні, бібліотеці тощо;
• спеціально обладнані кабінети: психологічного розвантаження, лікувальної
фізкультури, психомоторної корекції, кімнати для логопедичних та корекційних
занять з дефектологами, психологами та ін.;
• засоби корекції психофізичного розвитку, спеціальне обладнання,
відповідний дидактичний матеріал, особливі наочні засоби (закупівля
здійснюється за рахунок субвенції з держаного бюджету місцевим бюджетам);
• розроблена командою психолого-педагогічного супроводу індивідуальна
програма розвитку, за потреби індивідуальний навчальний план, індивідуальна
навчальна програма, розклад з урахуванням корекційно-розвиткові заняття.
Інноваційні педагогічні технології як процес – це «цілеспрямоване,
систематичне й послідовне впровадження в практику оригінальних, новаторських
способів, прийомів педагогічних дій і засобів, що охоплюють цілісний навчальний
процес від визначення його мети до очікуваних результатів» .
Пріоритетними напрямами впровадження інноваційних технологій у навчання
дітей з особливими потребами є сприяння соціальному, емоційному та когнітивному
розвиткові кожної дитини з тим, щоб вона відчувала себе неповторним,
повноцінним учасником суспільного життя. Успішність організації
навчально-виховного процесу забезпечується за рахунок введення нових
технологій, тому педагогічні колективи цілеспрямовано працюють над
модернізацією змісту методичної роботи, переорієнтацією вчителів на нову
особистісно орієнтовану філософію, методологію роботи з дітьми з особливими
потребами. Серед впроваджуваних
навчальних технологій в інклюзивній освіті є: технологія особистісно
орієнтованого навчання, диференційоване викладання, традиційне інтенсивне
навчання, проектна діяльність тощо.
Диференційоване викладання – це концептуальний підхід і практична технологія
планування й реалізації курикулуму й навчального процесу, що бере свій початок
з усвідомлення важливих відмінностей між учнями. З наукових праць Керол Енн
Томлінсон (Carol Ann Tomlinson) відомо, «Young Scientist» • № 11 (63) •
November, 2018 ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ 279 що ця технологія допомагає враховувати в
навчальному процесі такі учнівські відмінності: рівень підготовленості – через
коригування темпу навчання та ступеня складності матеріалу; індивідуальні стилі
навчання – через організацію численних видів діяльності, щоб учні мали змогу
отримувати та опрацьовувати інформацію в різний спосіб і на різних рівнях; та
інтереси – спираючись на схильність, зацікавлення та бажання самої дитини
оволодіти певною темою чи виробити певне уміння. Організація і методика
упровадження диференційованого викладання дає змогу задовольняти індивідуальні
потреби, розвивати сильні сторони дітей та їхні інтереси в ході уроку. Як
наслідок, сучасні вчителі мають застосовувати такий курикулум та підходи
викладання, що дають змогу ефективно працювати з дітьми із ширшим діапазоном
навчальних відмінностей. Участь у різних формах спільної діяльності дає дітям
змогу всебічно досліджувати, обговорювати питання й проблеми, висловлювати
конструктивну критику, робити помилки, вчитися слухати думку іншої людини,
інтегрувати нові знання з попередніми та узагальнювати свої ідеї.
Кооперативне навчання створює
природні умови для інтеграції учнів з особливими потребами. Цей підхід сприяє налагодженню позитивних стосунків в
учнівському колективі та допомагає виховувати в дітей почуття відповідальності
за своїх однокласників. Водночас, як методика інтеграції, воно є корисним для
всіх учнів, а не лише для дітей з особливими потребами. Гнучкість
кооперативного навчання пояснюється великою кількістю його форм і методів.
Спонтанно організовані спеціальні групи дають змогу залучити всіх учнів до
роботи з матеріалом, відповідати на запитання та виконувати ті чи інші
навчальні дії. Зокрема, ця методика корисна для дитини, яка рідко висловлюється
на уроці, або для дитини, якій складно активно слухати. Усі учні мають активно
слухати й брати участь у діяльності групи та/або всього колективу. Також, під
час спілкування в парах і трійках «слабші» діти мають перед собою приклад
гарного мовлення та соціальної поведінки в особі товаришів. Отож, ми говоримо про
використання таких методик, як: «кутки»; «вертушка»; «вісім квадратів»;
«карусель»; «обміркуйте – об`єднайтеся в пари – поділіться думками»; та «три до
одного». Учителям інклюзивних класів необхідно враховувати численні стратегії
для підкріплення таких когнітивних процесів як організація, розуміння та
запам’ятовування інформації. Для групової роботи зі складним академічних
матеріалом рекомендують використовувати таку послідовність базових кроків: •
запитання вчителя для стимулювання мислення; • докладне пояснення навичок
мислення та їх відпрацювання на практиці; • ознайомлення з графічними
організаторами, які «унаочнюють» хід думок; • навчання учнів ставити запитання
вищого рівня.
У роботі з дітьми з особливими
освітніми потребами особливого значення набуває використання технології
«Створення ситуації успіху»
В основі даної технології лежить особистісно-орієнтований підхід до процесу
навчання та виховання. Ситуація успіху розглядається як психічний стан
задоволення від наслідків фізичної або моральної напруги від виконання справи.
Такого цілеспрямованого поєднання умов та можливостей досягти значних
результатів у діяльності прагнуть вчителі та батьки. Базовими завданнями
педагога при запровадженні даної технології є: співтворчість, визнання
самоцінності особистості, створення педагогічних ситуацій, заохочення, пошук,
саморегуляція. Педагогічна технологія «Створення ситуації успіху» включає
створення різноманітних видів радості, використання прийомів, за допомогою яких
розгортають роботу з різними категоріями учнів. Цінність та ефективність цієї
технології полягає у застосуванні педагогічних прийомів, таких як: «Емоційний
сплеск», «Даю шанс», «Навмисна помилка», «Радість пізнання» та інших у роботі з
різними категоріями учнів
Особливу значущість набувають завдання, пов’язані із стимулюванням розвитку
пам’яті, різноманітних операцій логічного мислення та мовлення, а також такі,
які активізують діяльність учня.
Використання власних мультимедійних
презентацій, створених в середовищі PowerPoint, ідеально підходять для
мультимедійної навчальної підтримки заняття: з барвистою графікою, відео
сюжетами, звуковим рядом.
Використання презентацій сприяє формуванню, автоматизації, корекції та
диференціації звуко вимови, вдосконаленню мовленнєвого дихання тощо.
Мультимедійна презентація дає змогу подати навчальний матеріал, як систему
яскравих опорних образів, наповнених вичерпною структурованою інформацією в
алгоритмічному порядку. Це особливо важливо для дітей з вадами слуху, для
розвитку процесів пов'язаних із запам'ятовуванням та візуалізацією.
Використання мультимедійних презентацій сприяє побудові навчально-виховного
процесу на основі психологічно коректних режимів функціонування уваги, пам'яті,
розумової діяльності, реконструює процес навчання з позицій цілісності. Це викликає
живий інтерес в учнів, покращує процес засвоєння матеріалу, унаочнює пізнання,
сприяє розвитку творчих здібностей. Завдяки раціональному використанню
комп'ютерних технологій діти з вадами слуху можуть користуватися інформацією
недоступною для них при традиційних формах навчання. Це сприяє компенсації
дефекту слухового аналізатора, корекції становлення особистості, її соціальних
зв'язків, всіх сторін психіки. Комп'ютеризація забезпечує формування позитивної
мотивації до навчання, що позначається на якості навчальної роботи, утвердження
школяра, як особистості
Навчання дитини в інклюзивних умовах може бути успішним за наявності
адекватних ресурсів і підтримки. Важливим індикатором, який дає змогу судити
про майбутню ефективність спроб інклюзивного навчання є і ставлення самого
вчителя. Тому можливість вдосконалювати свою майстерність під час спеціально
організованих навчальних заходів допомагає педагогам знайти відповіді на
конкретні запитання, сприяє підвищенню їхньої впевненості та активнішому
залученню до вироблення програм навчання для учнів в інклюзивних класах. Успіх
у створенні інклюзивного середовища можна констатувати тоді, коли у ньому
приймають всіх дітей, цінують їх за їхні унікальні риси та надають можливості
для навчання й діяльності в різний спосіб залежно від індивідуальних потреб і
цілей. Таким чином, інноваційна діяльність є досить специфічною і складною, а
отже, потребує особливих знань, навичок, здібностей. Упровадження інновацій
неможливе без педагога-дослідника, якого сьогодні ще називають педагогом
інноваційного спрямування. Основна мета його діяльності – застосування сучасних
інноваційно педагогічних технологій, що дозволяє створити ефективну систему
навчання учнів з особливими освітніми потребами, сприяє створенню ситуацій
успіху, індивідуалізації навчальної діяльності та активізації пізнавальної
діяльності, мотивації до навчання, високій результативності, забезпечує
психологічний комфорт і вільний вибір, розвиває креативне та критичне мислення.
Отже, інновації в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами передбачають
розробку та впровадження нових форм, методів та засобів підвищення ефективності
корекційно-педагогічно-развивального та абілітаційного процесів і сприятимуть
оптимізації використання
особистісно-орієнтованих, нейропсихологічних, арттерапевтичних, інформаційних
технологій. Для успішної інклюзії в умовах загальноосвітньої школи необхідно
враховувати наступні чинники: командний підхід; задоволення індивідуальних
освітніх потреб дітей; співпрацю з батьками; створення сприятливої атмосфери в
дитячому колективі. Ефективність навчання дітей з особливими потребами в
інклюзивному класі забезпечать: диференційоване викладання, врахування
стартових рівнів успішності учнів, використання особливої системи оцінювання
навчальних досягнень та науково-обґрунтовані методи роботи з дітьми з
особливими освітніми потребами.
Немає коментарів:
Дописати коментар